Ковальська справа - це престижно й елегантно, але у виробництві вимагає неухильного дотримання техніки безпеки. Робота в кузні вимагає застосування вогню й високих температур (до 1500° С). Під рукою завжди повинні бути пісок і вода, а також вогнегасник. Крім цього, необхідно враховувати вимоги безпеки при встаткуванні кузні.
На різних стадіях обробки металу його доводиться нагрівати до дуже високих температур на відкритому вогні. При цьому паливо в горні час від часу необхідно ворушити, у сторони летять іскри й шматочки вугілля. Частина їх попадає в димохід, а частина розлітається по кузні. Розпечені часточки палива не повинні попадати на легкозаймисті речовини, папір, дерев'яні предмети або одяг.
1. Перед початком роботи в кузні необхідно переконатися в справності молота, ручника, установки ковадла, горна й повітревідводів. При нормальній установці ковадла її робоча поверхня повинна перебувати над рівнем підлоги на висоті 650-800 мм. Тобто коваль, стоячи на підлозі, міг дістатися кулаком поверхні ковадла. Між ковадлом і горном повинно бути не менш 1,5 м. При перевірці ковадла "на удар" звук повинен бути чистим, дзвінким, без деренчання. Це свідчить про відсутність тріщин.
2. До початку роботи встановити захисні екрани: для запобігання оточення від поразки окалиною, що відлітає, або частками металу, а також від шкідливого теплового впливу.
3. Дозволяється працювати тільки зі справним інструментом, розташованим на робочому місці з максимальною зручністю, не допускаючи нічого зайвого.
4. Підлога повинна бути рівною і сухою. У кузні повинна бути ємність із піском для засипання слизьких місць.
5. Під час роботи інструменти піддаються дії тих же температур, що й нагріті деталі. Тому їх періодично треба прохолоджувати у воді. Ємність із водою ставиться недалеко від горна й ковадла, а вода швидко забруднюється попелом і дрібними крихтами металів. Перед початком кування її звичайно міняють. Також поряд ставиться ємність із машинним маслом.
6. Від частого розпікання й охолодження інструменти втрачають загартування, стають м'якими й міняють свою форму. На них можуть утворюватися відколи, тріщини й заусениці. Особливо це стосується молота. Він отримує сильні деформації від постійних ударів, робоча поверхня його опускається й розповзається в різні сторони. Тоді його знімають, повертають йому вихідну форму й знову загартовують.
7. Несправним інструментом проводити кування забороняється.
8. Ручки інструмента при ударах треба тримати тільки збоку від себе, а не перед собою.
9. Коли молотом працює молотобоєць, коваль повинен стояти так, щоб напрямок удару не перехрещував його тіла. У такій позиції якщо випадково зіскочив з ручки молот, не заподіє йому шкоди.
10. Молотобоєць - не самостійний коваль, а помічник, тому повинен беззаперечно підкорятися командам майстра. Команди для молотобійця варто подавати чітко й голосно: "наклади", "бий сильно", "бий раз", "бий до команди", "стій" і показувати молотком місце удару. Наносити удари можна тільки по листу кування. Прості команди й точне місце удару можна показати ручником.
11. Виключаються холості удари по ковадлу.
12. Удари кувалдою наносити прямо, всім бойком.
13. Закінчення роботи відбувається тільки за наказом "Стій!" або "Відбій!". До нього не можна забирати заготівлю з ковадла, інакше удар прийде по лиштві й сильно деформує інструмент.
14. Кований виріб необхідно класти всією поверхнею, щоб удар цілком поглинувся ковадлом. У противному випадку частина імпульсу перейде в підтримуючий інструмент і він вилетить із рук (або деталь деформується).
15. Удар повинен іти строго по заготівлі або по проміжному інструменті, а не по ковадлу або кліщам.
16. Для рубання на ковадлі існує спеціальна незагартована ділянка в підстави рога. Перший удар робиться слабко, ним тільки намічається напрямок прорубки. Останній також повинен бути легким, його можна проводити на краю ковадла.
17. При рубанні металу зубило ставити тільки строго вертикально. Відрубаний кінець заготовки варто направляти від себе у безпечну сторону.
18. Під час роботи всі ділянки тіла необхідно захистити від випадкового влучення іскор і шматочків металу, що відлітають. Ранити можуть відлетілі шматки окалини, тому перед роботою із заготівлі необхідно зчистити окалину за допомогою металевої щітки, шкребка або збити легкими ударами молотка.
19. Одяг коваля:
Коваль повинен мати головний убір з фетру, тканини або налобну пов'язку. Головний убір охороняє волосся від забруднення й перегріву.
20. Під час роботи варто користуватися захисною маскою або окулярами з небитким склом, а при роботі з нагрітими до білого розжарення куваннями - окулярами зі світлофільтрами
21. Не можна дивитися не захищеними очами на яскраве світло (полум'я). Це може привести до ослаблення або втрати зору.
22. При роботі не можна відволікатися й розмовляти.
23. При куванні заготівлі необхідно стежити за температурним режимом.
24. Кування перегрітої або охолодженого нижче норми металу забороняється, тому що це може бути причиною нещасного випадку.
25. Кований виріб треба брати кліщами, губки повинні щільно обхоплювати її, а рукоятки кліщів повинні не замикатися, а пружинити.
26. Варто пам’ятати про те, що багато інструментів у кузні нагріваються. Метал добре проводить тепло, і, якщо навіть у вогні побувала тільки робоча частина, ручка однаково буде гарячою.
27. Заготовки, що побували в горні, треба брати тільки спеціальними кліщами. На руки необхідно додатково надягти рукавиці зі шкіри або подвійного брезенту.
28. Непотрібний інструмент відразу ж прохолоджують у баці з водою.
29. Сторонніх у кузні не повинне бути! Вони так чи інакше можуть відволікти від роботи й послабити увагу. Крім того, під час роботи вони самі можуть виявитися в небезпеці.
30. По закінченні роботи відключають повітродувний пристрій і приводять приміщення в порядок